вівторок, 13 березня 2018 р.

Проектна діяльність у початковій школі

«Розкажи – і я забуду, Покажи – і я запам’ятаю, Дай спробувати – і я зрозумію»
(Китайська мудрість).

Діти від природи допитливі і йдуть до школи з бажанням вчитися. Щоб не згас цей вогник допитливості, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керування з боку вчителя. А для цього необхідно перетворити кожний урок у школі в урок мислення-спілкування, де істина зароджується у палкій суперечці, у діалозі, під час якого важливо навчи­ти кожного учня міркувати, знаходити нові, оригінальні рішення і отримувати задоволення від навчання.

Творчість у школярів – діяльність, що пов’язана з створенням чогось нового, оригінального, унікального. Метод проектів формує в учнів мотивацію до пізнавальної діяльності, націлює дітей на пошук нових знань, допомагає сформувати життєвий досвід.


Я вважаю, що сучасний урок неможливо уявити без використання інтерактивних методів роботи. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання. Вони точно знають, що треба на уроці засвоїти, які уміння придбати.

Діти займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їх інтерес Значно підвищується особистісна роль вчителя – він виступає як лідер, організатор. Впровадження методу проектів забирає багато часу. Але результат вартий того. Діти отримують більше знань, стимул до самостійної роботи, пошуку. Формуються такі риси, як наполегливість, ініціатива, винахідливість, почуття взаємодопомоги. Мотивація готує учнів до сприйняття матеріалу. А створення проблемно-пошукових ситуацій дає змогу працювати весь урок зацікавлено, активно. Учні класу починають з задоволенням співпрацювати, вислуховувати думки членів групи, аналізувати. Моє завдання формувати креативне мислення.

Під проектним навчанням розумію весь комплекс дидактичних, психолого-педагогічних та організаційно-управлінських засобів, які дають змогу найперше сформувати проектну діяльність учнів, тобто навчити їх проектування. Я вважаю, що досвід і знання дитина має отримувати шляхом діяння, в процесі дослідження, самостійного навчання. Учень має усвідомлювати, де і як він зможе застосовувати отримані знання. Співвідношення проблеми та практичної реалізації результатів її вирішення і робить метод проектів цікавим. 


Проект – мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Слово «проект» походить від латинського «кинутий вперед», тобто це задум, план для досягнення поставленої мети. Метод проектів був відомий ще у 20-ті роки ХХ сторіччя. На основі концепції прагматизму американського педагога Дж. Дьюї (1859-1952) його послідовник Вільям Кілпатрік розробив „проектну систему навчання” або метод проектів. Учні включалися безпосередньо в практичну діяльність, через яку вони мали опановувати теоретичні знання, необхідні для вирішення конкретного завдання.

Використання методу „проектів” дозволяє реалізувати особистісно-діяльнісний (В. Давидов, Ш. Амонашвілі) і особистісно орієнтований підходи до освіти школярів (І. Якиманська, І. Бен, С. Подмазін та інші). Ці підходи базуються на застосуванні різних дисциплін на різних етапах навчання, інтеграція в процесі роботи над проектом. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в навчанні, активізує самостійну творчу діяльність учнів під час виконання проекту.

Проектне навчання – корисна альтернатива класно-урочній системі, але воно аж ніяк не повинно витісняти її й ставати певною панацеєю. Фахівці з країн, які мають великий досвід у цій справі, вважають, що проектне навчання варто використовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання, як засіб прискорення росту в особистісному вимірі, і в академічному.

Дана технологія подає один із можливих способів реалізації проблемного методу навчання. Коли вчитель ставить завдання, він тим самим окреслює плановані результати навчання і вихідні дані. Усе інше мають робити учні: намічати проміжні завдання, шукати шлях їх вирішення, діяти, порівнювати отримане з необхідним, коректувати діяльність.

Вважаю, що проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно:

- особистісно орієнтоване;

- використовує безліч дидактичних підходів: навчання в справі, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, евристичне та проблемне навчання, дискусію, командне навчання;

- має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і включення в роботу в міру її виконання;

- підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афективній і психомоторній сферах на всіх рівнях: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез;

- дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі діяльності.

Вважаю, що у процесі спільної діяльності під час роботи над проектом в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи.

Навчальний проект – це сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою.

Мета проектного навчання:

1. Сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту.

2. Надихати на розвиток комунікативності та уміння співпрацювати.

3. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дитини, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.

4. Розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення.

Створення проекту – це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проектом. Враховуючи рівень розвитку самостійності у дитини, педагог обирає певний характер координації. Слід враховувати, що тільки особиста зацікавленість учня в триманні результату, позитивна мотивація вирішення проблеми проекту можуть підтримати його самостійність. В залежності від цього допомога учителя може полягати:

· у підборі літератури та інших джерел інформації з теми;

· у формулюванні гіпотези і визначенні цілей, яких треба досягти;

· у показі способів та прийомів роботи зі знайденим матеріалом;

· в обговоренні зібраного матеріалу;

· у підготовці тексту виступу;

· у моделюванні, в тому числі і комп’ютерному.

Комусь із дітей потрібна більша допомога, а хтось готовий до більш самостійної роботи. Тим самим реалізується принцип індивідуалізації навчання і досягається найкращий результат.

Проект, безумовно, розвиває мислення, мовлення, уміння формулювати свої думки, виступати перед аудиторією. Нерідко робота над проектом і його презентація допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Деякі діти зможуть повірити у себе, самоствердитися, а деякі, навпаки, зрозуміють, що без праці нічого не досягти. Учень вчиться працювати в колективі, брати на себе і розділяти відповідальність за вибір, вирішення питань.

За домінуючим видом діяльності проекти поділяються наступним чином:

· дослідницький проект (це найскладніший проект, обрана тема повинна бути актуальною, а мета – чіткою, наприклад, історія екзамену);

· пошуковий проект ( анкетування, складання таблиць, діаграм);

· творчий проект (результатом такого проекту можуть бути: газета, літературна збірка, відеофільм, свято, вистава тощо);

· рольовий або ігровий проект (розподіляються ролі, наявні елементи костюмів, створюється певна ігрова ситуація);

· практичний проект (наприклад, модель діючого механізму, створена своїми руками розвиваюча гра).

За кількістю учасників проекту:

· особистісні;

· парні;

· групові;

· колективні.

За тривалістю проведення:

· короткотривалі;

· середньої тривалості;

· довготривалі.

Планування змісту та ходу навчального проекту здійснюється за такими етапами:

1. Організація проекту.

1.1. Формування основної проблеми та дидактич­ної мети (перед вивченням твору).

1.2. Вибір учителем і учнями теми і виду проекту залежно від проблеми уроку.

2. Планування проектної діяльності.

2.1. Вибір учнями теми групових (індивідуальних,

парних) проектів.

2.2. Обдумування шляхів розв'язання проблеми.

2.3. Формування груп для аналізу змісту твору, проведення словникової роботи, характеристики персонажів, виконання творчих завдань, що є підготовкою до складання проектів.

2.4. Визначення форми презентації результатів проектної діяльності.

3. Реалізація проекту.

3.1. Складання групою, плану роботи над проектом.

3.2. Визначення джерел збирання та аналізу.

3.3. Розподіл обов'язків між учасниками проекту.

3.4. Самостійна робота над виконанням плану проекту.

Оформлення проекту.

3.5. Аналіз виконаної роботи.

4. Підсумок проектної діяльності.

4.1. Підготовка та захист проектів.

4.2. Оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями. Аналіз успіхів і невдач. Висновки.

У підбитті підсумків і оцінюванні учні мають проаналізувати, що змінилося в результаті виконання проекту в їхніх поглядах на себе, однокласників, в оцінці конкретних фактів, подій у житті, що поліпшили, що нового дізналися, коли по-особливому переживали якісь почуття.

Педагогічною метою формування проектної діяльності є розвиток в учнів уміння самостійно здійснювати всі її етапи й переходити з одного етапу на інший: від формулювання мети власної діяльності до адекватного виконання проектних операцій, від реалізації проекту до самоконтролю і самооцінки. Оскільки це складний процес, учителю доводиться керувати проектною діяльністю учня безпосередньо, а за достатньої сформованості умінь організації проектної діяльності— при­ховано координувати.

Педагогічною метою формування проектної діяльності є розвиток в учнів уміння самостійно здійснювати всі її етапи й переходити з одного етапу на інший: від формулювання мети власної діяльності до адекватного виконання проектних операцій, від реалізації проекту до самоконтролю і самооцінки. Оскільки це складний процес, учителю доводиться керувати проектною діяльністю учня безпосередньо, а за достатньої сформованості умінь організації проектної діяльності— при­ховано координувати.

У ході роботи над проектом вчителі підказують лише загальний напрямок і головні орієнтири маршруту пошуків. Вони стають ініціаторами цікавих починань, винахідливості і творчої фантазії. Наш досвід роботи над проектами показав, що виступати вчителеві в такій ролі значно важче, ніж «викладати» заздалегідь розфасовані порції знань за підручниками, задачниками та ін.. Проектний підхід можна застосувати у початкових класах для вивчення будь - якої складної дисципліни. Він дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне – робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним. Отже початкова освіта дає не тільки знання, що знадобляться в майбутньому дорослому житті, а й знання, уміння й навички, що допомагають вже сьогодні дитині розв’язати її нагальні життєві проблеми. А початкова школа – це не місце підготовки майбутніх дорослих, а місце, де дитина живе і вчиться жити в складному навколишньому світі, працювати і спілкуватися з іншими людьми, і в тому числі, здобувати необхідні знання. Вчителі і учні йдуть цим шляхом разом, від проекту до проекту.Таким чином, підводячи підсумки роботи, можемо сказати, що покращення міжособових стосунків, міжособистісної взаємодії підвищує соціометричний статус творчих обдарованих учнів, з іншого боку - підвищує творчий потенціал кожної особистості, сприяє виявленню інтлектуальних резервів розумової діяльності молодших школярів, підвищується рівень благополуччя взаємин, високий рівень комфортності у школярів сприяє розвитку творчого мислення, вміння нестандартно вирішувати нові завдання, знаходити щось нове, незвичайне, самостійно компонувати незнайоме в знайоме для вирішення нової проблеми, завдяки чому підвищується якість творчого мислення школярів, їх оригінальність, швидкість, гнучкість тощо. Всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів повинні ретельно контролюватися вчителями, бо і теоретичних, і практичних знань та вмінь в учнів - молодших школярів ще мало.

Участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у молодших школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.Учні молодшої школи вчаться проводити спостереження, брати інтерв’ю , систематизувати і узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані висновки. Результати пошуків широко використовуються у процесі навчальної та позаурочної діяльності, що приносить ще більше задоволення молодшим школярам.

Досвід роботи з методу проектів показує, що учні можуть виступати активними учасниками процесу створення проекту, виробляти свій власний погляд на інформацію, намічати мету й задачі й шукати шляхи їхнього рішення.

Метод проектів дозволяє учням учитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці.









































Немає коментарів:

Дописати коментар

Час навчатись!

Час навчатись!