Підсумковий урок проекту

                                                                         

Підсумковий урок проекту «Квітка - ласкава усмішка природи»

Мета: сформувати в учнів почуття до прекрасного - любові до квітів і до природи, збагатити знання учнів про чудодійні обереги нашого життя - квіти, чому потрібно берегти і охороняти їх, виховувати любов до природи, любов до вирощування квітів і бережливе ставлення до них.

Обладнання: святково прибраний зал, букети живих квітів, малюнки квітів, аплікації, зроблені батьками разом з дітьми.

«Хто знає, як би виглядало людство, яке не знало квітів» М. Метерлінк

«В історії квітів – частина історії людства» Ауербах

«Квіти улюблені супутники людини з давніх часів. Вони не лише милують зір, але й облагороджують душу Д. Хімчук

Хід уроку

Вчитель: Дорогі діти! Шановні батьки! Сьогодні у нас свято квітів! Підсумковий урок проекту «Квітка - ласкава усмішка природи». Цей проект ми готували разом – діти, батьки, вчителі.

1-й вед: Дуже давно, коли на землі ще не було людини, ґрунт проткнув маленький пагінець, потягнувся до сонця й розквітнув квіткою. Якою була та квітка, ніхто не знає. Але без сумніву, у світ прийшла краса.

2-й вед: Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони не лише прикрашають наш побут, чарують погляд, але й зігрівають душу. Вони на клумбах і у вазах, на нашому національному одязі та рушниках, вони у звичаях , обрядах, з них роблять парфуми, ліки та додають до страв.

3-й вед: Квіти завжди були для людини символом почуттів і донині залишаються найкращим подарунком, що виявляє всю чистоту почувань. Про них ходять легенди, складають квіткові словники, астрологічні та синоптичні календарі, пишуть поетичні твори та пісні.

1-й чит: Як багато різнобарвних квітів
Розцвітають на нашій землі.
Їх так люблять всі люди на світі,
І дорослі, і діти малі.

2-й чит: Ніжні квіти дарують нам радість
Радість серцю, душевне тепло.
Земля стала сумною,
Якби квітів на ній не було.

3-й чит: Нема жита без колосся,
Нема ночі без роси,
Якби в нас не було квітів.
То й не знали б ми краси.

4-й чит: Що скаже свіжих квітів жмутик?
Про що їх мова непроста?
Верба – одвертість, айстра смуток,
Лілея біла – чистота.

5-й чит: Конвалія – любов таємна,
Мак – ясний цвіт, що не згаса,
Лавр – завжди успіх, слава певна,
А мальва – холодність, краса.

6-й чит: Дзвіночок польовий – то вдячність,
Троянда – то любов свята.
Нарцис – то горда необачність,
Волошка – ніжність, простота.

7-й чит: Ми любим квіти дарувати,
Й коли настане слушний час,
Все те, що хочемо сказати,
Букетик висловить за нас.

1-й вед: Квіти супроводжують нас всюди. Вони доставляють нам величезну радість, хоча ніхто не може пояснити чому. Вони дарують відчуття свята, звуть до творчості. Ми насолоджуємося ними в саду, в парку, за містом і хочемо, щоб вони оточували нас удома.

2-й вед: Споконвіку українці кохалися у квітах. Їх завжди сія­ли біля хати, у дворі, на городі. Мальви навшпиньки тяглися аж до стріхи, сині левкої вилися-кучерявилися по тину, пишні жоржини перехиляли голівки ген за тин, ні­би віталися з подорожніми.

3-й вед: Квіти — постійні супутники нашого життя. Вони яск­ріють на вишитих рушниках, скатертинах. Ними розма­льовували стіни оселі, піч, посуд. Засушені квіти клали за образи як обереги, з них виготовляли різні напої, ліки, відвари.

ІІ. А зараз хвилинка поезії

Підсніжник

Ось проміння сонця ніжне
Край веселого струмка.
Білий росяний підсніжник
Раптом блиснув з – під листка.
Отакий малий неначе
Ледь прокинувся від сну
Тихий, тихий,
А одначе, він привів до нас весну.

Пролісок

Я – перша квіточка весни,
Я – пролісковий цвіт.
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ.
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів, між дубів,
Люблю я сонце, тінь.

Вірш «Мальви»

Розквітли мальви біля хати,
Що так старанно по весні
Рожеві, білі серед м'яти
Бабуся сіяла мені.
Вони ввібрали сонця промінь,
Вологу ситої землі
І рідної оселі гомін,
— І ось розквітли у дворі.

Маргаритка

Запитала в мами Ритa
Чому зветься Маргаритка?
Ця маленька ніжна квітка
На пелюсточці росинка
А пелюстка, мов перлинка
Каже мама їй:
- « Дитино, слово це прийшло з латини:
Маргаритка – це перлинка
А на неї схожа квітка
Так і зветься – Маргаритка.»

Айстра

Я – айстра, і весела, і багата
На різні форми, різні кольори,
Мене з любов’ю прийме кожна хата,
Мене так гріє сонечко згори.
І кажуть люди: «Схожі ви на зорі,
Із самоцвітів народились всі.
Як диво – зорі, що вгорі над нами,
Ми стоїмо у вранішній росі».

Жоржина

Я гарна квітка, запашна Жоржина.
Про осінь нагадала вам, мабуть,
Тому я людям розказать повинна,
За мною скоро холоди прийдуть…

Чорнобривці

Гарні квіти біля хати
Навесні садила мати,
Чорнобривці, чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.

Хризантеми

Хризантеми, хризантеми
Шепчуть тихо восени:
- Хоч і холод, ми цвітемо
І весняні бачим сни.

1-й вед: Як бджоли збирають з квітів нектар і роблять з нього мед, так українські майстрині з різнобарв'я квітів ство­рюють неповторні рослинні узори, які оживають у мис­тецьких творах, ужиткових речах. Найбільше люблять ви­шивати в Україні рушники.

2-й вед: Квіти на нашому національному одязі — плахті й корсетці — символізують доброту та щедрість душі. А мальви й кучерявий барвінок на рукавах сорочки обері­гають людину від хвороби, злого ока. Український віночок теж сплетений з квітів. Він — символ чистоти й молодості. Ще є у ньому чаклунська сила, що біль знімає, волосся береже.

3-й вед: Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята одягали вінки. До віночка вплітали різноманітні квіти. В одному вінку їх могло бути до 12, і кожна щось символізувала.

Вчитель: Про український віночок ми говорили на уроках, запам’ятовували, що означає кожна квітка. Хочу перевірити, чи ви запам’ятали, які квіточки вплітали в український віночок?

Починаю я у риму, а закінчимо усі ми.
Не забудь, будь ласка, друже,
У вінку найперша ….(ружа).
Друга квітка теж не зайва,
Друга квітка зветься…(мальва).
Щоб була гармонія,
Третя в нас …(півонія).
А барвінку попередник
У вінку у нас…( безсмертник).
Як перлина між перлинок,
Так між квітами …(барвінок).
Цвіт квітневий, цвіт травневий,
Цвіт весняний, цвіт …(вишневий).
Як згадав ти цвіт вишневий,
Не забудь і …(яблуневий).
Цвіт самої України,
Ну, звичайно, цвіт …(калини).
Ось на небо схожа трошки,
До вінка прийшла …(волошка).
Не останній він за змістом,
Зелененький наш …(любисток).
Плести я віночок вмію,
Зараз черга …(деревію).
А чого ж в вінку три жмені,
Ну, звичайно, лише …(хмелю).

Психологічний етюд. Руханка «Весняні квіти»
Грає спокійна музика
- Уявіть себе квіточкою навесні.
Ви оживаєте, починаєте рости.
Ось пригріло сонечко, ви розпускаєте пелюстки.
Повіяв вітерець і ви погойдуєтесь.
Прилетіла бджілка.
Збирає нектар.
Наступає вечір, квітка закриває свої пелюстки, схиляється до землі і засинає.
Спить, тихенько погойдуючись.

ІІІ. Загадки про квіти

Народна мудрість ніколи не обминала увагою квіти. Давайте перевіримо, чи вміємо ми відгадувати загадки про квіти.

1. Вона цвіте в травневі дні, між великим листом
виснуть квіточки дрібні запашним намистом (конвалія)

2. Чарівна сила в простоті моїй.
Кохання символ, що в серцях буяє.
І колір в мене чистий, голубий.
Про мене і легенди дехто знає. (Волошка)

3. Я на сонце дуже схожа – золотиста, ніжна, гожа,
я щоранку розквітаю, промінцями всіх вітаю.
Відгадати вам не важко, що за квітка я? (ромашка)

4. Запалали в чистім полі,
Наче галстуки червоні.
То палає в полі так
Польовий червоний... (мак)

5. Як ракета, що злітає, у небо весь час заглядає,
трохи схожий він на колос, гордий і стрункий .. (гладіолус)

6. Цвіте синьолист зелений, квітник прикрашає.
Хоч мороз усе побив – його не займає (барвінок)

7. Я квітка ніжна, як весна,
Я різні сукні маю.
Все літо пишна й запашна,
І осінь зустрічаю.
Буваю кольору зорі,
Лимона колір маю,
І снігу зимної пори,
І вишнею палаю. (троянда)

8. Квітка я ніжна, низенька, дрібна,
Коли розцвітаю, приходить весна,
Мій цвіт фіолетовий, 5 пелюсток
Я квітну довго між інших квіток. (Фіалка)

9. Росте на наших луках квітонька дрібна
Дала їй сині очі ненечка - весна
От пройде біля неї з усміхом хто- небудь
Услід тихенько квітка мовить – не забудь… (Незабудка)

10. Хто з вас діти нас не знає
Ми у лісі проживаєм.
Дзвоном сонце зустрічаєм
Маєм гарні сині очки
Називаємось … (дзвіночки)

11. Я гордо голову тримаю
І перед вітром не схиляю
Я жовтий, білий, полум’яний
І наче яблуко духмяний
В саду я квітну навесні
Скажи, яке ім’я мені (Тюльпан)

12. Ви мене всі добре знаєте,
Поміркуйте - й відгадаєте.
Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Потім стало біле – біле
І за вітром полетіло.(Кульбаба)

13. На стеблинці волохатій
Шість пелюсток лілуватих.
Гарна квітка — навіть в сні
Усміхається мені. (Сон-трава)

14.Лікувальну силу маю,
Жовтим цвітом розцвітаю.
Називають ключ весни!
Як я звуся? Ти скажи! (Первоцвіт)

15. Золотисте ситечко
Покотилось в літечко.
Загляда в віконечко,
Наче справжнє сонечко. (Соняшник)

17. На просторах поля золотого
Сині зірочки тремтять.
Мов шматочки неба голубого,
Виграють, виблискують, горять.
То стоять красуні на воді,
вінки в них білі й золоті. (Лілії водяні)

ІV. Складання дітьми картин про квіти (робота в групах)

V. Вправа «Коло дружби»

- Одну руку покласти на плече товариша, іншу простягти до центру і покласти на руку сусіда, щоб утворилася гора із рук. Говоримо слова: «Ми живемо дружно. Ми любимо свою родину. Наша Україна – квітуча і щаслива держава»

Прочитати і роздати пам’ятку кожному в залі

Пам’ятка!

Квіти потребують вашої уваги, піклування та любові.
Лісові та квіти луків не рвіть,не ламайте, не топчіть.
Залиште їх для тих, хто прийде після вас.
Милуйтеся квітами, фотографуйте та замальовуйте їх на згадку.
Доглядайте квіти на присадибних та дачних ділянках.
Займайтесь вирощуванням квітів на пришкільному подвір’ї.
квіти можна висадити так, що вони будуть квітнути та милувати ваше око з ранньої весни до пізньої осені.
Прополюйте, зрошуйте їх, підживлюйте.
Які дивовижні ці квіти!

1-й уч: Квіти були б щасливі,
І пахучі, і красиві,
Якби в полі, в лісі, в лузі,
Бачили їх тільки друзі.

2-й уч: Ті, які б їх не топтали,
Без потреби не зривали.
І на клумбах вдома, в школі
Висівали їх доволі,
Доглядали, поливали –
Квіти б радість дарували.

3-й уч: Як легко квіти потоптати,
Як важко виростити їх,
Щоб кольорами стали, святом,
Для кожного і для усіх.

4-й уч: Цвіте розарій урочисто
І мов запрошує: «Сюди!»
Інстинкт дикунський рветься: «Знищить!»
Перечить розум: «Посади!»

5-й уч: Які дивовижні ці квіти,
По них до школи ходять діти.
Рясніє стежечка квітками,
Щоб люди їм могли радіти.

7-й уч: Дивитись годинами можна
На ніжні пелюстки в росі.
Дивує і радує кожна,
А щастя дарують усі.

«Щоб жити, потрібне сонце, свобода і маленька квітка.», - писав Ганс Христиан Андерсен.

Важко сперечатися з великим казкарем.

Шановні батьки! Ви побачили, як дорослішають ваші діти. Я дякую всім за допомогу – чудові вироби, які ви принесли на свято! з паперу, салфеток, бісеру! Ви повинні завжди бути поряд з вашими дітьми.

Фотографія на пам'ять!